Айвазовский не был отнюдь "бедным художником" - маринистом, подвижником, каким нам его хотят представить. Город Федосия - это Айвазовский. И не так, чтобы Айвазовский просто в Феодосии родился, - нет - фактически город Феодосия принадлежал семье Айвазовских как своя личная вотчина, помещичья усадьба, личная плантация.

Чорні археологи і доба бронзи

Це – колекція високого рівня. Давно ніхто не ризикував виставляти скільки предметів таких далеких часів! То така давнина історії людства, що говорити про той період можливо лише здогадками чи версіями. Анатолій Козименко, чия приватна колекція «Озброєння доби бронзи», виставлена в центрі Києва, заслуговує на найвищі оцінки! Розглядаючи ті предмети, можна багато чого зрозуміти у глобальному розвитку людства. І відчувається, що Анатолій Васильович намагається осягнути істину.

Найоригінальніший подарунок для Президентів. Для кого?

Маємо можливість представити чергову сенсацію. Виготовлено незвичний ювелірний виріб, який з самого початку має  значну історичну цінність. Хоч ще і не побував у руках жодного визначного діяча сучасності. Крім ювелірної та історичної цінності, цей ймовірний музейний експонат, що можливо, дуже скоро стане подарунком, став знаковим – бо поклав початок якійсь химерній естетиці оновленого пострадянського простору. Це дійсно щось унікальне! Давно спостерігаючи за тенденціями розвитку елітарного ринку, можу впевнено стверджувати – такого ще не було! Чи особисто я не бачив!

Загадки змія на перекладині
Іноді якась маленька замітка і кілька фото викликають цілу зливу емоцій. Виникає купа передруків та і ще на таких сайтах, про існування яких широка громадськість навіть не підозрює. І читають ті загадкові сайти дуже непрості люди. Найцікавіше, що як правило, автор випадкової замітки дізнається про те все останнім. Та й то, лише тоді, коли починають висилати лінки...
Все почалося з цієї коротенької замітки

Черговий наїзд на журнал "Музеї України"
Без попередження і пояснень було відлучено від ефіру сайт журналу Музеї України. Чергова провокація у дусі відсутності цензури і свободи преси? Вже кілька днів редакція не може зрозуміти, хто то зробив... Особливо, враховуючи кілька публікацій про мільйонні подарунки, зроблені нашими владоможцями на міжнародних аукціонах...

Загадка старовинних карт

Одна історія про пошуки скарбів породжує іншу. Якось непомітно виникають історичні сенсації, які мають принципове ідеологічне значення. А все почалося із запрошення на чергову телезйомку…

Зателефонувала молода, красива і розумна репортерка Іра Кононенко з телеканалу UBR. Попросила розповісти байки про те, як ми шукали гігантські скарби. Чесно кажучи, ця тема вже трохи дістала всю нашу команду. Просто хіт телесезону! Вже легше перерахувати, де ми про ті скарби не розповідали…

Колекція старовинних карт
Команда часопису "Музеї України" у складі редактора Віктора Тригуба і козацького біоенергетика Юрія Курилеха знялися для однієї з програм канала UBR.
Журналістка Ірина Кононенко вміло організувала зйомки біля Софії Київської. Потім вирушили до Музею старовинних карт центру О.Прогнімака Алекс-Арт-хаус.
Пропонуємо фото унікальної колекції старовинних карт...
Насолоджуйтесь!

Прес-служба журналу "Музеї України"

Козаки-характерники. Хто вони?

У своїй книзі «Практична магія стародавніх слов’ян» народний цілитель Григорій Фудим описує прийоми й методи козаків-характерників. Кого називали  характерником?  За тлумачним словником – це чаклун, чарівник, віщун на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, а й лікуванням поранених козаків, їхньою психофізичною підготовкою; своєрідний духовний наставник, котрого козаки шанували і дещо побоювались, хранитель традицій і таємниць бойового мистецтва.

Всі доживуть до Смерті. Дехто – до Старості…

…Чесно кажучи, після цієї поїздки, всю ніч снилися черепи невідомих солдат. Неглибокі розкопані окопи, де застала їх смерть. Прямо в городах хутора Петрівський. Недалеко від Чорнобильської зони. В епіцентрі жахливих боїв Лютізького плацдарму. Оті ями, людські кістки, залишки амуніції, яскравий пісок… Можливо, то і є звичайна і страшна правда про війну? Не ордени, не паради, не набундючені генерали, ні пропагандистські фільми. Черепи на піску…

 

Герасим Яцкевич - намісник Хмельницького на Волині

Відскановано з: д.іст.н. Юрій Мицик. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети
Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. – Київ.: Вид.дім „KM Academia”, 1998 – Кн..1 – 400 с

Про Герасима Яцкевича (Яцковича, Яскевича) або «Гараська», як його часом називають у польських джерелах, мало що відомо. За твердженням В. Липинського Яцкевич був сином українського православного священика з Волині, а за даними інших джерел, він до 1648 р. служив як реєстровий козак. До речі, те, що Яцкевич був реєстровим козаком до 1648 р., посередньо стверджує лист Адама Киселя від 12 червня 1649 р.

Портрет Мазепи у подарунок Президенту України?

А ми попереджали, що буде інтрига! Ще й яка! Звичайний геополітичний епізод може перерости у щось дуже несподіване. Якщо у Лондоні, на третьому за значенням аукціоні Бохамс, саме у цей час, виникає портрет Гетьмана Мазепи, то це не випадково. Лот №34. І назва торгів говорить сама за себе – «Російський розпродаж»… Ми почали чекати. І дочекалися. Хоча, видимої сенсації не відбулося – на офіційних торгах, портрет Івана Мазепи не купили… Але, не все так просто.

Яків Острянин (Остряниця) – провідник козацьких постань

Джерело: В.Щербак. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети
Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. – Київ.: Вид.дім „KM Academia”, 1998 – Кн..1 – 400 с.

В ході широкого народного руху 20-30-х років ХVII зросла ціла плеяда талановитих козацьких ватажків із багатим військовим досвідом і зрілим політичним мисленням. У козацькому середовищі утверджується ідея автономії у складі Речі Посполитої, яку успішно використав у майбутньому Богдан Хмельницький. Палким її прихильником був також запорозький ватажок Яків Острянин.

Геополітика і музеї

Журнал «Музеї України» давно перетворився на щось більше, ніж звичайний культурологічний часопис. Говоримо про це без бравади, просто констатуємо факт. Мабуть тому, що із спостерігачів, ми давно перетворилися на активних учасників міжнародного культурологічного життя.

Екзотичні музеї: Київська ГЕС

Про Київську ГЕС всі знають, але, мало хто там був. Журналісти звикли писати якісь страшилки про прорив дамби і вселенську катастрофу. У дачників це місце асоціюється з гігантськими пробками на вихідні… Між тим, на станції діє маленький музей, ознайомитися з яким нам вдалося.