Головна | Реєстрація | Вхід Добро дня Гість
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [65]
Новини області [393]
новини
Культурологія [297]
Культурологія
Пошук
Наше опитування
Про що слід писати?
Всього відповідей: 17
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Культурологія

Іван Макар йде у депутати по Печерську!
Іван Макар йде у депутати по Печерську!
Передвиборна програма кандидата у народні депутати України Івана Макара
Партія снайперів підтримує свого бійця!

Вільна Людина у вільній Громаді.

З часу проголошення своєї Незалежності Україна так і не зуміла стати правовою державою, не зуміла створити умови для забезпечення достатку своїх громадян, умови для справедливого розподілу національних багатств.

 Приватизація державного майна стала, по суті, його пограбуванням. Державні органи працюють не на благо громадян, а на їх експлуатацію та для задоволення потреб високопосадовців Держави. Громадяни втратили віру в справедливість, оскільки правосуддя, яке має в першу чергу цю справедливість культивувати, перетворилося на свого антипода, який культивує несправедливість, культивує право багатого і сильного. Пенсійна реформа залишила без пенсійного забезпечення мільйони громадян, які розраховували на 10 років менший стаж роботи для виходу на пенсію, ніж передбачений нині.
Зміна представників сьогоднішньої влади на представників так званої опозиції нічого не дасть, оскільки потрібно кардинально міняти систему влади, а представники цієї опозиції вже були при владі і жодних потуг на зміну політичної ситеми так і не зробили. Отже по суті вони нічим не відрізняються від предстаників влади.
Моя ціль – кардинально змінити політичну систему, щоб не громадяни були прислужниками в чиновників, а, навпаки, чиновники служили Громаді. Щоб положення Конституції України про те, що: Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, були не декларативними, а мали реальне втілення. Щоб правосуддя гарантувало порядок і справедливість в Державі.
Укранець - господар. Його життєве кредо - моя хата скраю. Потрібно максимально наблизити владу до тієї хати, що скраю. Лише тоді українці не будуть маргіналами у своїй Державі. Для реалізації вказаних цілей необхідно:
1. Найвищим державним органом визнати Раду Громад в особі лідерів Громад, яка обирає Раду національної безпеки і оборони, визначає перелік центральних органів, наділяє їх повноваженнями, приймає Бюджет держави, визначає податкове законодавство. Голосування Ради Громад реалізуюється через електронну пошту. Ввести в Україні принцип верховенства Громад. Окремими громадами є населення міст та сіл у кількості мінімум 15 - 20 тис.чол. Місцеві державні адміністрації необхідно ліквідувати. Загальнодержавними функціями залишити лише ті, з якими не можуть впоратися громади самостійно.
2. Парламент необхідно скоротити до сотні народних депутатів, визначивши його основними функціями кодифікацію законодавства, підготовку законопроектів для прийняття Радою громад та представницькі функції поза межами Держави. Структурується парламент виключно за галузями права. Омбудсмен та Голова Рахункової палати призначаються опозицією.
3. Зліквідувати: спеціалізовані суди, передавши їх повноваження загальним судам, та Конституційний Суд, передавши його повноваження Верховному Суду України. Судді першої та апеляційної інстанцій обираються безпосередньо громадянами, а судді касаційної інстанції обираються суддями першої інстанції, судді Верховного Суду України – суддями апеляційної інстанції строком на 5 років.
4. Армію зробити за зразком Швейцарської армії. Зробити в країні вільний продаж вогнепальної зброї, що є найкращою гарантією демократії та правової держави. Вільні громади завзятіше захищатимуть Незалежність Держави, бо тим самим захищатимуть свої права.
5. Легалізувати проституцію та легкі аркотики, але ввести кримінальну відповідальність за нелегальне заняття проституцією та підсилити кримінальну відповідальність за нелегальну торгівлю аркотиками.
6. Основним податком, який не меше як на 90% наповнює Бюджет, зробити податок на нерухоме майно без жодних пільг і винятків. Половина з цього податку розподіляється серед громадян, як власників землі, її надр інших природних ресурсів, в якості дивідендів. Такий податок, як ніщо інше, максимально стимулюватиме ділову активність, що в свою чергу призведе до скорочення безробіття. Крім того, такий податок стимулюватиме деурбанізаційні процеси, поверне міграційні потоки у зворотню сторону з міст в села, сприятиме припиненню нелегальної міграції на територію України.
7. З інших податків та зборів теж без жодних пільг та винятків, оскільки вони руйнують право, залишити лише: акцизний податок; екологічний податок; рентну плату за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.
8. Пенсійне забезпечення проводити виключно на підставі суми вкладу громадянина в Песійний фонд, що перебуває на повній самоокупності, та прогнозованого розрахунку періоду отримання пенсії. Кожна людина сама вирішує, коли їй виходити на пенсію, але таке поняття, як мінімальна пенсія, скасувати. Пільговикам, інвалідам та державним службовцям доплати робити з Бюджету в якості матеріальної допомоги до сум, які їм до цього гарантувала Держава.
9. Довести співвідношення доходів 10% найбагатших до доходів 10% найбідніших як мінімум до 8.

Поряд із зазначеним я також продовжу займатися тими загальнодержавними проблемами, якими я займаюся зараз, про що викладено у моїй автобіографії.

Макар Іван Іванович, народився 15 січня 1957р. в селі Галівка Старосамбірського району Львівської області. Громадянин України і проживаю на території України з часу проголошення Незалежності.
Навчався в Стрілківській школі-інтернат. Під час навчання був неодноразовим переможцем обласних олімпіад з фізики та хімії, в 1974р. відстоював Львівську область на республіканській олімпіаді з фізики, а потім Україну – на всесоюзній.
У 1974 - 1979р.р. - студент фізичного факультету Львівського державного університету ім. І.Франка, спеціалізувався на кафедрі теоретичної фізики. Тоді ж член підпільної молодіжної організації "Союз борьбы за развитие", в яку входили кілька студентів з Києва, Москви та Львова і яка займалася розробкою програми розвитку суспільства та написанням критичних листів до З'їзду та членів Політбюро КПРС.
1979 - 1981р.р. - вчитель фізики у Старосамбірському районі Львівської області.
1982р. - інженер в/п "Львівенергоремонт" пізніше Бориславського ливарно-механічного заводу. 1982 - 1983р.р. - технік, потім інженер Прикарпатської геофізичної експедиції. 1983 - 1984р.р. - виконроб, начальник служби радіаційної безпеки тресту "Уренгойтрубопроводстрой".
1984 - 1987р.р. - вчитель фізики і фізкультури у Ширяєвському районі Одеської області.
1987 - 1990р.р. - інженер-конструктор 1 категорії, провідний конструктор Інституту прикладних проблем механіки і математики АНУ у м. Львові.
З 1987р. член Львівського дискусійного клубу, у 1988р. голова Оргкомітету перших львівських опозиційних мітингів, за що відбув піврічне ув’язнення. http://archive.khpg.org/index.php?id=1184058826
З кінця 1988р. голова Ініціативної групи відновлення УНР. У січні 1989р. у м. Вільнюсі на зібранні дисидентів зі всіх республік колишнього СРСР ініціював прийняття «Заяви представників поневолених народів». З лютого 1989р. голова Дискусійного клубу, член редколегії самвидавчого журналу «Український час».
У 1990р. обраний народним депутатом України по Старосамбірському в/о., згодом обраний секретарем Комісії Верховної Ради України з питань законодавства і законності.
У 1996р. закінчив юридичний факультет Київського національного ун-ту ім. Т.Шевченка.
У 1995 - 1996р.р. засновник і головний редактор газети "Опозиція". http://www.opozyciya.com.ua/ У 1996р. засуджений за наклеп у газеті на Президента України Л.Кучму та на Главу Адміністрації Президента України Д.Табачника. Газета була закрита, обладнання частково конфісковане, а частково розграбоване прокуратурою м. Києва (на даний час рішення про закриття газети скасоване, а вирок знаходиться на стадії перегляду). Інші видання, незважаючи на судові рішення, Держкомінформом не реєструвалися (на даний час справа на розгляді в Європейському Суді з Прав Людини). А газету «Опозиція», реєстрацію якої поновив Верховний Суд в 2003р., Мінюст досі відмовляється вносити до Єдиного реєстру друкованих ЗМІ (на даний час і це питання вирішується в суді).
Починаючи з 1993р. неодноразово подавав заяви в Генеральну прокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Л.Кучми за державну зраду та розкрадання державного майна. В лютому 1998р. суддя Київського міського суду Василенко Ю.О. за моєю заявою скерував матеріали стосовно Кучми Л.Д. у Верховну Раду для усунення його з посади в порядку імпічменту. В лютому 2001р. був громадським прокурором на громадському суді над Л.Кучмою.
Захищав і продовжую захищати в судах та органах прокуратури честь Т.Шевченка від наклепів в антиукраїнських ЗМІ. Неодноразово за власною ініціативою звертався в Генеральну прокуратуру України з приводу розпалювання національної ворожнечі українським телебаченням.
З 1998р. адвокат, а з 1999р. по 2007рр. викладач конституційного права України та державного права зарубіжних країн в Київському університеті культури та мистецтв та в університеті "Україна"
З 2007р. працюю юристом Асоціації міст України.
В 2005 році подав позов до Верховної Ради, Президента і Кабміну щодо незаконної виплати Україною пенсій відставникам ЧФ Росії. В 2007 році подав позов до Кабміну і Фонду держмайна щодо приватизації близькими до В.Ф.Януковича структурами резиденції «Межигір’я». Справа знаходиться в судах.https://www.facebook.com/YuliaTymoshenko/posts/242556702473018?comment_id=2627847&offset=0&total_comments=12
В 2005 році подав позов до Президента і Кабміну щодо визнання УПА воюючою стороною відповідно до ч.1 ст.43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.49р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, (підписаний Україною 12.12.77р., ратифікований 18.08.89р., набув чинності для України 25.07.90р.) http://narodna.pravda.com.ua/rus/politics/49819633910d1/
В 2008 році подав позов до Президента про бездіяльність у питанні щодо затоплення Росією острова Тузла. Беру участь в якості третьої особи у всіх процесах щодо присвоєння звання «Герой України С.Бандері та Р.Шухевичу, а також у процесах щодо вшанування борців за незалежність України. http://blogs.telekritika.ua/?id=1935&page=12


Категорія: Культурологія | Додав: rostik (30.07.2012)
Переглядів: 187 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Locations of visitors to this page