Військова археологія стає все більш популярним видом відпусток
Військова археологія стає все більш популярним видом відпусток
У свій вільний час люди різного статусу об’єднується для
того, аби перше – побути на природі, друге – зайнятися фізичним
розвитком і головне – залучитися до історії.
Один такий пошуковий загін наразі працює під Києвом – на місці, більш відомому як Лютізький плацдарм.
Пара металошукачів, лопати та з десяток рук – от і все озброєння
військових археологів. Втім, для досягнення мети цього вистачає.
Олексій Білошенко, експерт-пошуковець: "Нашли центр и снимаем дерн.
Вот идет горелый грунт, то есть в те времена здесь что-то горело.
Дальше идет грунт беленький, мы скорей всего копаем воронку. Неглубокая
воронка. Есть металл. Похоже на алюминиевый ящик. Ящик – боепитание
немецкого пулемета МГ-42, МГ – 34”.
Цей ящик виявився пустим. Але пошуковці не засмучуються –
продовжують дослідження околиць тутешнього хутора. Лопати не цурається
і "Репортер”.
Хвилину тому металошукач на цьому місці показав наявність якогось
предмету. Втім, виявляється, що займатися військовою археологією -
справа непроста. Кожному доводиться перекидати до півтори тонни землі
за день.
Зустрічаються у землі Київщини і зовсім небезпечні відбитки війни.
Сергій Распашнюк, командир пошукового загону "Дніпро-Україна”:
"Министерству чрезвычайных ситуаций сданы на уничтожение ВОПы –
взрывоопасные предметы в общем количестве более 250 единиц, включая
авиабомбы, мины, снаряды и т.д.”
Знахідки не обмежуються залізом. За 5 останніх днів пошуковий загін
вже знайшов рештки шести солдат: серед знайдених – радянська медсестра
та лейтенант-коректувальник. Амуніції обох армій в землі – взагалі
безліч.
Пані Олександра, місцева мешканка: "Під Дмитрівкою німців один шар лежав, а тут наші. Видно, передова ж, одна проти другої”.
Пані Олександра розповідає - бої тут були такі, що загиблих не встигали прибирати.
Пані Олександра, місцева мешканка: "Не сильно далеко батько став
копати, а там солдат сидячий. Так я могилку зробила, хрестика
поставила”.
Сергій Распашнюк, командир пошукового загону "Дніпро-Україна”: "За
последнее время было поднято более 100 человек на этих полях. Удалось
восстановить 5 имен, вернуть родственникам память о солдатах. Вернуть
из небытия безвести пропавших – это уже чего-то стоит”.
