Через брак офіційної інформації, враження про Тараса Чорноівана у більшості вінничан сформувалось під впливом «сарафанного радіо». Тому, ми поспілкувались з редактором «Тарасової правди», аби допомогти вінничанам більш точно сформулювати власне, неупереджене ставлення до цього скандального персонажа.

 Тож, хто такий Тарас Чорноіван? Чого насправді він прагне досягти своїми публікаціями? І головне - його версія справжніх причин та можливих наслідків кримінальної справи про вимагання 400 тисяч у ректора медичного університету Василя Мороза.

Тарасе, підніміть для вінничан завісу таємничості Вашої персони: кілька слів про себе, де народились, де виросли, освіта, батьки, діти…

–        Я з Шаргорода, батьки фінансисти, був одружений, розлучився, дітей немає. Маю вищу фінансову освіту, працював на фінансових посадах в органах внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, був начальником відділу організації праці і заробітної плати Стрижавської колонії. Потім почав займатися журналістикою і видавничою діяльністю.

Я небагатий хлопець з небагатої сім’ї. Не маючи фінансових можливостей зареєстрував видання, купив комп’ютер і власноруч видав газету «Від Я до А». Частину матеріалів писав сам, іншу частину «копіпастив», сам верстав, але вивести газету на комерційний рівень не зміг, бо для того треба було хвалити владу. А я ніяк не міг знайти підстав для цієї похвали…

Сьогодні я живу своїми проектами – однойменними сайтом та газетою «Тарасова правда», сайтом орд-02 (оперативно-розшукова діяльність) та Партією снайперів. Але моїм основним джерелом заробітку є комерційні глянцеві журнали «Вінницька Панянка», «Мажор», «Весілля по-вінницьки» та «Оселя». Усі ці журнали виходять ще в 20 містах України. Я є власником авторського права на назву і засновником, а видавництвом займаються мої партнери.

Це саме ті журнали, рекламні послуги в яких коштують 400 тисяч гривень? Розкажіть детальніше про нещодавні події із затриманням за підозрою у вимаганні.

-          Була комерційна домовленість про надання рекламних послуг на 400 тисяч грн.. в журнали «Панянка» і «Мажор», ніхто від цього не відмовляється. Я, як власник, відповідно, зацікавлений в комерційних коштах. У мене 20 журналів по Україні, таку суму ми цілком могли освоїти, тому це не є фіктивною угодою. Але чекали гроші від комерційної установи, а 100 тисяч надійшли від фізичної особи. Я відразу зрозумів, що це «ментовська» підстава і поїхав в Київ для зустрічі з адвокатом. Якраз під час цієї зустрічі, на літнію площадку кафе торгівельного центру «Квадрат»  зайшли хлопці, чоловік 6-7, представились УБОЗом Вінницької області, кілька з них були в «беркутівській» формі. Сказали, що я підозрююсь за статтею 189 ч.2, склали процесуальні документи про затримання і в супроводі ДАІ з мигалками, як одну з перших осіб держави (сміється) привезли в Вінницю. Одразу завезли в лікарню, зробили медичне обстеження, зафіксували, що в мене немає побоїв і завезли в ізолятор тимчасового тримання. На другий день був обшук в моєму офісі та в квартирі, яку я винаймаю.

Все-таки суд випустив Вас під заставу. Скажіть, чи легко було переконати суд не залишати Вас під вартою до винесення остаточного вироку?

-          Той суд – то взагалі окрема тема – були абсолютно не фахові прокурор і слідчі. Вони постійно плутались в фактах, назвали мене раніше судимим, хоча це не правда. Більше того, на момент суду не було заяви Мороза, тобто не було потерпілого, як такого. Не виключено, що вони зараз заднім числом підсунуть заяву, але на момент суду її не було.

Справді, дуже хотіли закрити мене в тюрму під утримання, прокурор просив 400 тисяч застави. Суд тривав більше 6 годин, але маю зазначити, що рішення було прийняте достатньо об’єктивно.

Заставу внесла моя мама, для того вона продала машину на якій я їздив.

Ви запевняєте, що Вас намагаються підставити в інформаційному рекетирстві. Чи маєте конкретні підозри щодо можливих організаторів такої підстави?

-          Всі ці провокаційні події були заплановані і організовані з метою мати схему закриття незалежних медіа. Вони просто на мені її відпрацьовують. Щодо організаторів, я думаю, що це команда Порошенко-Домбровський. Всі знають, що скоро будуть перевибори по 11 округу і вони розуміють, що я, будучи на волі, не дам Домбровському стати народним депутатом. Бо я знаю про них і про їхню діяльність ще багато цікавого, а головне - не збираюсь мовчати.

Чому, якщо я писав неправду про Домбровського, Гройсмана чи Порошенка досі немає жодного цивільно-правового позову? Чому вони не подали в суд на захист своєї честі та гідності? Бо нема у них ні першого, ні останнього!

Сьогодні, їхня основна задача – закрити мене. До речі, слідча група підготувала матеріали для передачі в суд для розгляду по суті справи протягом двох тижнів. Це не просто оперативно, це мегаоперативно. Як правило, кримінальні справи розглядаються і готуються по два-чотири місяці, а тут за дві неділі. Зрозуміло, що вони спішать розглянути цю справу, щоб мене засудити і посадити до початку передвиборчої кампанії. Замовники - Порошенко-Домбровський, адже як по-іншому пояснити той факт, що справа по Морозу, а слідчі питають у свідків на допитах - хто писав статті про Домбровського? Мороз там ситуативно, ясно, що були викривальні публікації і на його адресу, але я не думаю, що саме він все це організував.

Але ж Ви заявляли про погрози на Вашу адресу, які надійшли саме від імені ректора медичного університету Василя Мороза.

-          Так, справді, за кілька тижнів до мого затримання приходив мій колишній тесть Григорій Іванович, який працює в медичному університеті. Він прямим текстом сказав: «Не пиши про Мороза. Це може  погано закінчитись. Це страшні люди, тебе можуть вбити…». У мене є диктофонний запис цієї розмови. Більше того, на допиті Григорій Іванович підтверджує свої слова. Тож, виходить, що під час зустрічі коли я нібито щось у них вимагав, насправді погрожували вбивством мені.

Що Ви прагнете донести через публікації в газеті «Тарасова правда»? Яку мету  ставили перед собою випускаючи цю газету?

-          «Тарасова правда» – єдиний медіа-ресурс в країні який говорить про всіх, без виключень. Газета дуже стрімко набрала популярність, вона почала непогано продаватися, ми навіть збільшували тираж.

Ми хотіли зробити цікавий медійний продукт політичного спрямування зі змістовною інформаціно-розважальною частиною. Вже кілька таких номерів вийшло, коли ми дізнались, що весь тираж щотижневика, а це 2 тисячі екземплярів, скуповують з прилавків оптом. Таким методом, зацікавлені особи робили так, що газета до читачів не потрапляла. Нам неодноразово телефонували люди запитували де можна купити газету, були навіть випадки коли за газетою приїжджали безпосередньо в редакцію.

Також, раз в місяць тиражом 50 тисяч примірників виходив спецвипуск «Тарасової правди», який роздавався безкоштовно на вулицях. Ми контролювали процес роздачі, але процес продажу ми проконтролювати не могли – касу реалізатори нам здавали, а хто скуповував тираж, звичайно, було неможливо відслідкувати. Тому ми перейшли у безкоштовний формат щотижневика тиражем 10 тисяч.

Звідки Ви отримуєте всю компрометуючу інформацію і хто безпосередньо пише статті для «Тарасової правди»?

-          У «Тарасової правди» багато ідейних дописувачів – людей, які мають доступ до інформації і хочуть проінформувати суспільство. Такі люди є в прокуратурі, в міліції, в міській  раді і в багатьох інших державних установах... Можливо вони сьогодні працюють в скритій формі, але повірте це ті люди, які і будуть зсередини руйнувати систему бидло-влади і, на основі демократичних цінностей, будувати нову.

В Інтернеті є чимало припущень щодо ймовірних спонсорів «Тарасової правди». Зокрема, кажуть, що на Ваших медіа-ресурсах немає критичних матеріалів про відому вінницьку родину Калетників. Чи можете Ви спростувати інформацію, що  саме вони фінансують Ваші проекти?

-          Це неправда, що я взагалі на когось працюю. Якщо уважно проаналізувати матеріали розміщені на сайті та надруковані в газеті, то можна побачити, що «Тарасова правда» не має закритих тем чи недоторканих людей. Ми критикуємо абсолютно всіх тих, кого є за що критикувати.

А щодо матеріалів про Калетників, то давайте проведемо експеримент - відкриваємо сайт «Тарасова правда», вводимо в пошук «Калетнік», результат - 30 матеріалів в яких згадується це прізвище. Ні, ми не пишемо про Калетників. Ну зовсім.

Якими новими проектами Ви плануєте далі дивувати вінничан?

-         У мене є ідея, моє бачення розвитку держави. Я переконаний, що є потреба зламати систему хабарництва, кругової поруки і ненормального функціонування державного апарата. До влади мають прийти люди, які не є бізнесменами, які не є чиновниками, а є просто розумними хлопцями і дівчатами. За ними мають стояти не гроші олігархів, а бажання змінити країну, непідробні ідеї та цінності. Тому сьогодні я працюю над втіленням проекту вільних незалежних людей, які хочуть зламати систему знизу доверху. Проект має назву – «Партія снайперів». Це  політична сила, на базі якої будуть об’єднуватись люди, які боротимуться за національну ідею. Я переконаний, що революцію треба робити в мізках, серцях, і душах людей. І від того, що мене посадять цей процес не зупиниться.

Тарасе, де берете сили і мотивацію так твердо стояти на своєму? Чи не боїтесь, що вороги все-таки знайдуть Ваші «больові точки» і Вам справді доведеться дорого заплатити за те, що Ви робите?

-          Я глибоко переконаний, що людину зламати неможливо за двох умов: якщо вона має почуття власної гідності і якщо вона не має особистого майна! Це моя фішка – неможливо зламати того, у кого нічого немає, бо єдине, що можна у нього забрати - це життя. Але тоді ця людина залишиться в пам’яті інших людей і, в любому випадку, попаде в Рай.

Зокрема, це стосується людей, які заробляють на життя і формують свій життєвий шлях власними силами і власним розумом – економісти, журналісти, юристи, працівники творчих професій. У них неможливо забрати інтелект і талант, це їхній невід’ємний і невичерпний ресурс.

Усвідомлення цих речей дало мені сили постати проти системи. Я згодний, що часто це було некоректно в морально-етичному плані, бо дійсно писали «жорстко». Писали іноді і з матами, доводилось звертатись до бидла його ж мовою, аби воно почуло і усвідомило весь масштаб мого повстання. З огляду на останні події, схоже «воно» починає розуміти. Тому, я більш ніж впевнений, що якщо мою справу доведуть до суду, то мене посадять в тюрму і я буду сидіти. Да, я відсиджу, я готовий до цього. Я готовий боротися.

Джерело:http://i-vin.info/news/taras-chornoivan-ya-gotovyy-borotysya-eksklyuzyvne-interv-yu-994